Цей блог є сучасним інструментом у навчальній діяльності учнів та самоосвіті вчителя.Тому він відкритий для тих,кого цікавить шкільне життя,хто хоче дізнатись більше,підвищити рівень знань.

Читання

Завдання на весняні канікули

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

 Згідно оновлених вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів
Наказ МОНУ №1009 від 19.08.2016 року Про внесення змін до наказу МОНУ від 21.08.2013 р
Прочитай текст

  Загублені рукавички

Товаришів у мене багато — у школі, в нашому класі й у сусідніх дворах. Але найбільше дружу з Ігорем. Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо за однією партою.
Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди.
Коли похолодало й випав сніг, Ігореві, щоб не мерзли руки, купили зелені вовняні рукавички, м'якенькі й теплі-теплі.
Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені.
Одного разу на великій перерві ми кидалися сніж¬ками. Як подзвонили на урок, припинили гру, забігли в клас, глянули — а в нас обох немає по рукавичці. У мене лівої, в Ігоря — правої.
Наступної перерви майже всім класом шукали. Пе¬рерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли,
—      Ну, де вона пропала? — сумував Ігор. — Тепер удома будуть лаяти....
—      І мене лаятимуть.... — журився я.
Після того вже й учителів мало слухали на уроках. Усе думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де вони поділися.
"А що, як віддати йому свою рукавичку? — раптом подумав я. — У нього ж права, в мене — ліва. Якраз і буде пара!.."
Авжеж, так і зроблю — віддам свою. Тоді вдома не дізна¬ються, що він загубив, і не лаятимуть. Але якщо вже віддавати Ігореві свою рукавичку, то треба, щоб і він про це не знав!..
Так і зробив. Наприкінці останнього уроку засунув тихцем рукавичку в Ігорів ранець, глибоко, на саме дно.
Однак вийшло непередбачене, довелося самому дивуватися.
Коли я вдома виклав на стіл зі свого ранця книжки та зошити, то разом з ними витягнув і зелену вов¬няну рукавичку. Спершу подумав, що ми з Ігорем пе¬реплутали ранці. Таке вже не раз було, бо вони одна¬кові. Щоб остаточно переконатися в тому, подивився на зошити. Ні, зошити мої. Значить, не переплутали. А як же тоді в мій ранець потрапила оця рукавичка? Адже я добре пам'ятаю, що засовував її не у свій, а в Ігорів.
Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки! Тепер усе ясно... виявляється, Ігор теж хотів мене виручити й засунув у мій ранець свою рукавичку. От сміхота, от комедія!..
Хапаю рукавичку й мерщій до Ігоря. Тільки відчинив двері, відчиняються навпроти і його. Я тримаю зелену вовняну рукавичку, а в нього у руці така ж...
(За Борисом Комаром)


Виконай завданняя
І. Вибери правильну відповідь

1.У якому реченні описано пригоду, що сталася з персонажами твору?

А   "Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо    
        за однією партою".
Б "Як подзвонили на урок, припинили гру, забігли в клас, глянули — а в 
       нас обох немає по рукавичці".
В  "Усе думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де
       вони поділися".
2. Яку з ознак справжньої дружби продемонстрували дійові особи твору?
А   справжні друзі завжди готові прийти на допо¬могу
Б   справжні друзі вміють слухати
В   справжні друзі ніколи не змагаються

3. Обери рядок, у якому записано речення, що допо¬магає краще уявити стосунки між хлопцями.

А   "Ігор теж хотів мене виручити й засунув у мій
       ранець свою рукавичку"
Б   "Стривай, стривай, рукавичка ж із правої руки!"
В   "Після того вже й учителів мало слухали на уро¬ках"

4. Яке прислів'я найточніше виражає основну думку твору?

А   Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже
Б   Друзі пізнаються в біді
В   Дружба та братство — найбільше багатство

ІІ. Встанови послідов¬ність
1      
2      
3      
4      
5      
6      
5. Розташуй пункти плану в правильній послі¬довності.
А   Пошуки рукавичок.
Б   Як виручити друга?
В   Купили рукавички.
Г   Що знайшли хлопці в своїх ранцях?
Ґ   Зустріч хлопців на сходовому май¬данчику.
Д   Загубили по рукавичці.
ІІІ. Дай розгорнуту відповідь
6. Чому учні всього класу перерили в шкільному дворі увесь сніг?
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Прочитай текст

Велосипед для Катрусі

Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був — великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки ка¬зали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.
Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.
А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!
Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:
—      Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!
—      Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обо¬в'язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!
Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — сво-єму, власному, а зараз поїду.
Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скру¬тила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там по¬карлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.
—      Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.
За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у пра¬вильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.
З того великого дня вона майже не злізала зі свого за¬лізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.
Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево.
—      Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.
Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але від¬разу йому стало соромно, що от він колись не хотів ка¬тати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так про¬сто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.                                                                                      
 (За Дариною Мурмуєнко)

Виконай завдання


І. Вибери правильну відповідь


1.У якому реченні описано головну подію, що ста¬лася з Катрусею?

А   "Катруська просто марила цією покупкою".
Б   "Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!"
В   "Тієї осені Катрусі купили велосипед".

2.Яку з ознак справжньої дружби демонструє геро¬їня твору?

А   справжні друзі завжди раді вашим успіхам
Б   справжні друзі завжди готові прийти на допо¬могу
В   справжні друзі не нав'язливі

3.Обери рядок, у якому записано речення, що допомагає краще уявити стосунки між героями твору.

А   "Не переживай! На моєму їздитимеш — поді¬лимося якось"
Б   "За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати"
В   "Денис аж очі витріщив на сестру від подиву"

4. Яке прислів'я найточніше виражає основну думку твору?

А   Без біди друга не пізнаєш
Б   Людина без друзів — мов дерево без коріння
В   Вірний приятель — то найбільший скарб

ІІ. Встанови послі¬довність

5.Розташуй пункти плану твору в правильній послі¬довності.

1      
2      
3      
4      
5      
6      
А   Перший виїзд Катрусі на велосипеді.
Б   Здійснилася мрія Катрусі.
В   Пригода з Денисом.
Г   Зміна ставлення Дениса до сестри.
Ґ   Чому зіпсувався настрій у Катрусі?
Д   Катруся навчилася їздити на вело¬сипеді.

ІІІ. Дай розгорнуту відповідь

6.  Чому Денис змінив ставлення до сестри? 

Комментариев нет:

Отправить комментарий